Музей на планшеті

Метою проекту є аналіз стану музею в ракурсі сучасних ІТ: учні аналізують роботу музею з точки зору сучасних технологій за допомогою цих сучасних технологій. Заняття розраховане на учнів 10 класу, які мають достатній побутовий досвід роботи з новітніми технологічними пристроями.


На сьогодні у Львові діє понад 40 музеїв. Серед них: Львівський історичний музей (другий за розмірами історичний музей України); Національний музей (одна з найвизначніших в Україні скарбниць українського мистецтва, заснована митрополитом Шептицьким); Львівська галерея мистецтв; Природознавчий музей, який володіє однією з найбагатших у Східній Європі експозицій, Етнографічний музей. Популярними  є також «Шевченківський гай», Аптека-музей, «Арсенал»,  Палац Потоцьких та інші. У Львові також багато галузевих музеїв, як, наприклад, музеї пошти, друкарства, скла тощо. Загалом, музейні фонди Львова нараховують 36,5 тисяч експонатів, щорічно музеї міста відвідують понад 370 тисяч осіб. Музеї можуть не тільки ознайомити з наукою і культурою минулого, але й пов’язати їх з цінностями і досягненнями науки і культури сучасності, можуть стати одним із ефективних засобів навчання, розвитку та виховання. [1]
У рамках реалізації проекту "Єдиний освітньо-культурний простір м. Львова" вчителям міста запропоновано провести уроки з різних предметів у музеях. При цьому хотілося б забезпечити методичну та дидактичну доцільність проведення уроку інформатики в приміщенні музею. У зв’язку із тим, що в музеях відсутні комп’ютеризовані робочі місця, які є необхідними для проведення уроків інформатики («З метою реалізації практичної спрямованості курсу інформатики, незалежно від профілю навчання, віку учнів комп’ютерна техніка повинна використовуватися на кожному уроці інформатики», [2]), прийнято рішення використати інший тип комп’ютерного обладнання, а саме – планшети та/або смартфони. У нинішніх учнів старшого шкільного віку здебільшо є пристрої такого типу, принаймні один на кількох осіб. Цього достатньо для проведення уроку в музеї, після чого вони продовжать виконання завдань за традиційними комп’ютерами.
Метою проекту є аналіз стану музею в ракурсі сучасних ІТ: учні аналізують роботу музею з точки зору сучасних технологій за допомогою цих сучасних технологій. Заняття розраховане на учнів 10 класу, які мають достатній побутовий досвід роботи з новітніми технологічними пристроями.
Важливо, що використані технології не потребують постійного доступу до мережі Інтернет, зокрема за межами класу чи домівки учня. Проте, звичайно, наявність точок доступу в публічних місцях дозволяє ефективніше реалізовувати цілі проекту. Доступ до Інтернету в класі, і бажано вдома, є необхідним для виконання завдань.
Цілі навчальної діяльності:
дослідити існуючі технології та оцінити потребу в нових технологіях у музеї;
проілюструвати існуючі рішення подання інформації у музеї;
створити рекомендації щодо покращення інформаційної доступності музею;
ознайомитись із сучасними технологіями: QR-коди, Twitter, Pinterest Prezi, Microsoft Office  Web App тощо;
застосувати сучасні технологічні пристрої для проведення навчальних занять.
Навчальний проект триває протягом тижня, в межах котрого відбувається відвідування музейної експозиції, домашня підготовка до уроку-презентації та урок-презентація з підведенням підсумків.

Хід роботи
Учні відвідують музей, ознайомлюються з екпозицією, що розвиває їхній естетичний смак та розширює культурний досвід, звертаючи особливу увагу на технологічне забезпечення музею. Конкретні запитання, на які потрібно дати відповідь надаються вчителем у вигляді QR-кодів (щоб не відволікати екскурсовода від його роботи). Серед запитань наступні:
Чи є сайт у музею?
Чи є в музеї wifi?
Чи підготовано супровідні буклети для експозиції?
Чи є мультимедійні засоби в музеї?
Чи доступна інформація для людей з особливими потребами (в тому числі, мультимедійна)?
Створити подібний квест досить просто – на сайті [4] доступний візуальний редактор, а згенеровані коди можуть зчитуватись і розпізнаватись без необхідності доступу до мережі Інтернет (рис.1).    

Слід зауважити, що перед заняттям необхідно встановити відповідне програмне забезпечення зчитування QR-кодів на пристрої учнів. Такі безкоштовні застосунки доступні для різних платформ: Android, iOS, Windows.
Учні отримують запитання на свої пристрої під час ознайомлення з експозицією музею та фіксують свої відповіді, які можна давати у вигляді твітів мережі Twitter [5] з відповідним хеш-тегом #museyIT, повідомлень електронної пошти, або просто записувати у текстовий файл, який згодом відправити вчителеві. 
Після екскурсії кожному учневі потрібно буде підготувати слайд про один з об’єктів, тому вони фіксують інформацію на планшети (текстові замітки та фото, якщо на це є дозвіл адміністрації). При підготовці цієї спільної презентації за допомогою Microsoft PowerPoint Web App учні скористаються шаблоном зі спільним доступом на диску OneDrive [6]:

Оскільки кожен учень повинен підготувати лише один слайд презентації (рис.2), це спонукає до детального відбору інформації, яка буде подаватись (не більше 50-70 слів), підготовки фотографії об’єкта, а також актуалізації навичок роботи у програмному засобі створення презентацій. Інформацію для заповнення слайду потрібно взяти з екскурсії, яка проводилась під час відвідин музею. При можливості можна сфотографувати деякі експонати, а також використати нотатки, зроблені під час екскурсії (текстові або голосові). Таким чином учні по-перше, вчаться використовувати мобільні пристрої для створення поточних заміток та фіксування отриманої інформації, а по-друге, практикують роботу зі спільного редагування офісного документа. Вони можуть порівняти роботу у традиційній програмі Microsoft PowerPoint та її онлайновому варіанті, дослідити особливості, закріпити навики створення інформаційного вмісту презентації. Особливістю цього шаблону є гіперпосилання, які, на жаль, втрачаються при редагуванні презентації у режимі Web App. Проте вчитель може їх відновити безпосередньо перед уроком, перетворивши презентацію на справжню віртуальну подорож музеєм [3].

За рахунок використання гіперпосилань для переходів між слайдами робота з такою презентацією справді імітує відвідування музею (рис.3).
Для підготовки фінальної презентації про технологічний аспект музею, учням потрібно проаналізувати свій попередній досвід відвідання музеїв з однокласниками, батьками, а також, можливо, придумати власні ідеї стосовно покращення інформаційного забезпечення та доступності експозиції. У процесі представлення цих презентацій учні оцінюватимуть одні одних шляхом голосування за ідеї, котрі особливо сподобались.
Отже, після відвідин музею учні готують презентацію з рекомендаціями з покращення ІТ-інфраструктури музею. Для виконання цього завдання можна працювати в групах, створюючи онлайнову презентацію (наприклад, у сервісі Prezi [7]), або підготувати дошку візуалізації Pinterest [8].  

Наприклад, учні формують дошку візуалізації в Pinterest (рис.4), додаючи на неї різноманітні технологічні рішення у музеях, які вони відвідували або хочуть відвідати. Дошка формується як домашнє завдання після відвідування музею. 
Для оцінки запропонованих рекомендацій створюється опитування в системі Poll Everywhere [9], яка дозволяє приймати відповіді через Twitter, SMS чи електронну пошту в режимі реального часу, а також відображати ці відповіді у вигляді динамічної діаграми в PowerPoint. Таким чином, протягом уроку учні голосують за кращу ідею, автори якої отримують найвищий бал (рис.5).

Як продовження проекту учні можуть підготувати невеликі тексти (брошури, буклети) про експозицію музею, сформувати власні QR-коди та запропонувати їх адміністрації музею.

Залучені технології
Для того, щоб отримувати миттєві реакції та враження використовується Twitter, що дозволяє згодом проаналізувати ці враження у класі.
Згенеровані QR-коди дозволяють кожному учневі отримати запитання на екрані свого пристрою, не відволікаючи при цьому екскурсовода та однокласників. 
Для відтворення віртуальної мандрівки музеєм створено шаблон зі спільним доступом на диску  OneDrive, який заповнюють учні в Microsoft PowerPoint Web App.
Для підготовки презентації своїх рекомендацій учні (або групи учнів) можуть використовувати онлайнові засоби спільної роботи: наприклад, Pinterest чи Prezi. Таким чином можна описати побачені в музеї технології, а також поділитись інформацією про інші існуючі рішення (які бачили в інших музеях, або в мережі Інтернет).
Вибір кращої презентації та найцікавіших ідей відбувається за допомогою технології Poll Everywhere, яка дозволяє зібрати відповіді учнів у режимі реального часу та миттєво відобразити їх у вигляді підсумкової діаграми в презентації PowerPoint.

Оцінювання
Оцінка учнів за навчальну діяльність складається з кількох аспектів. По-перше, це активність у відповідях на питання QR-квесту в музеї, а також твіт-активність. Створюється рейтингова таблиця, в якій фіксуються всі внески кожного з учнів.
Друга складова оцінки – бал за підготовану презентацію або дошку візуалізації (можна групову). Оцінювання відбувається згідно з критеріями оцінювання навчальних занять з інформатики.
Третя складова оцінки – результати голосування класу за кращу презентацію та ідею вдосконалення роботи музею. Рейтинг створюється за допомогою відповідного програмного забезпечення в автоматичному режимі. Команда або учень, які отримали найбільшу підтримку класу, отримують додатковий бал.
Форма оцінювання [10] містить перелік основних етапів проекту, на яких очікується активна робота учнів. За кожен з етапів можна отримати певну кількість балів, які додаються, формуючи оцінку в 12-бальній системі оцінювання.

Завдяки тому, що форма оцінювання (рис.6) розміщена на диску One Drive, доступ до неї можливий з будь-якого комп'ютера, що дозволяє вчителю вносити інформацію у будь-який зручний момент.

Потенційні проблеми
На даний момент використовуються персональні пристрої учнів, хоча було б добре мати відповідне шкільне забезпечення. Учні ймовірно спільно використовуватимуть мобільні пристрої, що спонукає до активної роботи у парах. Разом вони повинні розподілити музейні експонати, оскільки кожен учень повинен представити один з об’єктів, побачених у музеї.
Відсутність мережі wifi у музеї є досить прогнозованою, тому всі вправи розроблені таким чином і такими технологіями, які дозволяють досягнути поставлених цілей без доступу до Інтернету. Так, можна записати твіти, не надсилаючи їх у мережу Інтернет, а QR-коди генеруються у такому середовищі, яке дозволяє їх розпізнати без доступу до Інтернету.

Підсумки
Цей проект можна пристосувати до різноманітних середовищ, музеїв, подорожей тощо. У проекті відбувається індивідуальна робота учнів з мобільними пристроями (смартфонами та/або планшетами) під час основного етапу – відвідування музею, групова робота під час підготовки домашнього завдання (презентація та дошка візуалізації), фронтальна робота у процесі представлення робіт у класі.
Учні працюють із такими технологіями та програмними засобами: робота із планшетами (використання камери та створення заміток), зчитування QR-кодів, поширення інформації у Twitter, підготовка дошки візуалізації у Pinterest, робота із слайдами презентації у PowerPoint, групове створення презентації у Prezi, а також онлайнове голосування у системі Poll Everywhere. Саме завдяки насиченню різноманітними сучасними технологіями, цей проект дозволяє реалізувати численні навчальні завдання предмету інформатика, відвідуючи художній музей. Учні вчаться раціонально використовувати наявні пристрої для ефективного вирішення різноманітних задач пошуку, обробки та поширення інформації, практикуючи навички групової роботи.

Література та веб-ресурси для реалізації проекту
1. В. Олійник, Т. Ольшанецька. Шляхами створення єдиного освітньо-культурного простору у м. Львові. Навчання у музеї. Методичні матеріали [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.literacy.com.ua/vikhovna-robota-ta-pozashkilna-osvita/1045-navchannia-u-muzei.html
2. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2013-2014 навчальному році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations/ 
3. Christy G. Keeler, Ph.D. Educational Virtual Museums Developed Using PowerPoint [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://christykeeler.com/EducationalVirtualMuseums.html 
4. Генератор QR-кодів http://www.classtools.net/QR/index.php ; створений набір кодів: http://goo.gl/gFqkv3 
5. Мережа Twitter http://twitter.com/
6. Шаблон презентації на диску OneDrive http://sdrv.ms/19g7Doy 
7. Сервіс створення онлайнових презентацій Prezi http://prezi.com/
8. Сервіс створення дошки візуалізації Pinterest https://www.pinterest.com/; створена дошка проекту: http://goo.gl/JhoJkp 
9. Система голосування Poll Everywhere http://www.polleverywhere.com/; голосування проекту: http://goo.gl/V0AHGd 
10. Форма оцінювання проекту: http://sdrv.ms/JhiIPw 



Коментарі